Давньоруські епічні
твори-билини завжди сприймались народом, як розповіді про події, які дійсно
відбувались у давні часи. Термін «билина» увів у мову в середині ХІХ ст.
історик І.П. Сахаров, узявши його зі «Слова о полку Ігоревім», а виконавці
називали їх «старинами». Складалися вони з ІХ по ХVІ ст., а записуватися почали
тільки в ХVІІІ
ст. Протязі ХІХ-ХХ ст. було зібрано
та опубліковано близько 2,5 тис. текстів. Вивчення билин відбувається у двох
напрямках: дослідники «міфологічної школи» виявляють зв’язки билин з міфами;
прибічники «історичної школи» відшукують реальну основу билин. Билини ж дають
матеріал для висновків в обох напрямках.
Головні герої
билин – богатирі (хоробри) – відважні й
благородні воїни. Ілля Муромець – центральний герой билинного епосу. Йому
присвячено більше 10 билинних сюжетів та їх варіантів. На відміну від більшості
епічних героїв, Ілля Мромець наділений не тільки силою й хоробрістю, а й певним
світоглядом. В.Я. Пропп, відомий учений-фольклорист ХХст., писав: «Образ Ильи –
наиболее зрелое и наиболее совершенное создание русского епоса». Це дає
підстави вважати, що в Іллі
Муромця був прототип.
Але тут постає
одне питання: «Звідки він родом? Може з України?» Відповідь на це запитання я
дам розмістивши цикл статей під назвою «Ілля Муромець – богатир землі
чернігівської»
Немає коментарів:
Дописати коментар